logo-schonen (1)

Що таке вертебральний синдром?

Лечение остеохондроза
Якщо зволікати з лікуванням остеохондрозу – захворювання, що призводить до дистрофічних змін хрящової тканини в хребті, може розвинутися так званий вертебральний синдром. Для нього характерний біль, м’язово-тонічний дисбаланс (надмірне напруження м’язів), різноманітні деформації хребта та обмеження рухів у певному його відділі.

Причини формування вертебральних синдромів

Головною причиною вертебрального синдрому зазвичай є остеохондроз, тобто дегенеративно-дистрофічні зміни, що відбуваються в структурних компонентах хребта з віком. Міжхребцеві диски втрачають вологу, їхня висота зменшується, а зовнішня оболонка стає менш пружною. Вони вже не можуть належним чином виконувати свої функції, і навантаження на хребці зростає. М’язовий корсет слабшає, міжхребцеві суглоби стають занадто рухливими, а зв’язки, навпаки, втрачають еластичність. Згодом на хребцях з’являються кісткові нарости, м’язи спазмуються, а диски починають випинати за межі хребетного стовпа.

Залежно від характеру дегенеративні ушкодження можуть спричиняти корінцевий синдром, тобто здавлювання корінців нервових закінчень, або ж тиснути безпосередньо на спинний мозок, чи призводити до стенозу (звуження) хребетного каналу, порушуючи кровоток та передачу нервових імпульсів.

Причины формирования вертебральных синдромов

Особливо небезпечними є дистрофічні зміни в зоні шиї, які зумовлюють вертебральний синдром шийного відділу хребта. В бічних отворах шийних хребців зліва і справа проходить хребетна артерія, що постачає кров’ю мозок. При порушенні плину крові через стеноз цих отворів до основного захворювання додається ціла низка вегетосудинних порушень, наприклад, розлади настрою, сну, «невизначений» головний біль, кардіалгії (болі в ділянці серця), відчуття тривоги, зниження працездатності, концентрації уваги та пам’яті.

Іноді при ураженні шийного відділу хребта може виникати загрозливий синкопальний вертебральний синдром, який також іноді називають «синдромом лучника». Одразу після різкого повороту голови або розгинання шиї людина відчуває сильний головний біль, шум у вухах, бачить чорні цятки або яскраві плями перед очима, а потім раптово втрачає свідомість, що супроводжується зниженням артеріального тиску і різкою втратою м’язового тонусу. Такі напади можуть поєднуватися з епізодами падіння внаслідок різкої м’язової слабкості без втрати свідомості (англ. drop attacks). У будь-якому разі вони є доволі небезпечними, адже при раптовому падінні люди нерідко зазнають травм.

Симптоми вертебрального синдрому

На ранніх етапах хвороби вертебральний синдром легко сплутати зі звичайною втомою. Головний біль, м’язова слабкість, легке поколювання в кінцівках. Згодом до них додається біль, характер якого визначається типом вертебрального синдрому:
    • Механічний вертебральний синдром виникає через рефлекторне напруження м’язів, які підтримують хребет, чи стискання нервових корінців. Для нього характерний біль, що посилюється при фізичних навантаженнях або ж під час тривалого перебування у незручній позі. У стані спокою (зазвичай у горизонтальному положенні) неприємні відчуття зменшуються чи повністю щезають.
    • Дисгемічний або дисциркуляторний вертебральний синдром пов’язаний із порушенням кровопостачання в тканинах, які оточують уражений міжхребцевий диск. Він, навпаки, провокує біль у стані спокою. Больові відчуття або відчуття оніміння погіршуються в нічні та ранкові години, тоді як помірна фізична активність протягом дня дещо полегшує стан людини.
Без лікування захворювання невпинно прогресує. У людини порушується координація рухів, падає зір, слух, з’являються розлади сечовипускання, еректильна дисфункція.

Діагностика вертебрального синдрому

Діагностика вертебрального синдрому, особливо шийного відділу хребта, доволі складна, адже тут важливо виключити інші причини порушення мозкового кровопостачання. Лікареві зазвичай допомагає ретельний аналіз скарг і супутніх захворювань пацієнта, а також візуалізація дегенеративно-дистрофічних змін в хребті за допомогою МРТ. Часто призначають також ультразвукове дослідження, яке дає змогу виміряти кровоток при функціональних пробах, наприклад згинанні, розгинанні, повороті шиї.

Вертебральные синдромы

Лікування та профілактика вертебрального больового синдрому

Сучасна терапія вертебрального больового синдрому ґрунтується на використанні нестероїдних протизапальних засобів, знеболювальних та протинабрякових препаратів, міорелаксантів. Усі вони допомагають подолати гострий напад хвороби, пом’якшують її клінічну картину, проте не усувають головну причину – остеохондроз.

Єдиною терапією, яка здатна призупинити дегенеративні зміни хребта, пов’язані з остеохондрозом, і трохи поліпшити його стан, є призначення глюкозаміну сульфату та хондроїтину сульфату. Ці речовини є природними складовими хрящової міжклітинної рідини. Обидва компоненти входять до складу препарату Вертебра, розробленого для лікування остеохондрозу (вертебральний синдром при остеохондрозі). Окрім них він містить колаген, руйнування якого призводить до пошкодження пульпозного ядра, фіброзного кільця та хрящової тканини міжхребцевих дисків та суглобів, а також вітамін С, що є активатором у синтезі колагену. Ще одна активна діюча речовина цього препарату – метилсульфонілметан – органічне джерело сірки, яка забезпечує гнучкість і еластичність сполучної та хрящової тканини, сприяє зменшенню запалення та болю. До складу препарату також входять марганець – ключовий мікроелемент синтезу сполучної тканини та матриксу хряща та екстракт кореня гарпагофітуму, що містить активні компоненти іридоїдних глікозидів, які сприяють зменшенню запалення в міжхребцевих дисках та суглобах. Завдяки такому комплексному складу при тривалому прийомі Вертебра сповільнює руйнування структурних компонентів міжхребцевих дисків та суглобів, поліпшує їхній функціональний стан, знімає запалення, тобто усуває саму причину виникнення вертебральних синдромів.

Цікаво знати
Диффузная протрузия позвоночника

Дифузна протрузія

Особливості дифузної протрузії Дифузна протрузія – це випинання частини желеподібної серцевини міжхребцевого диска за межі його звичайного розташування на всі боки без явної спрямованості зі

Детальніше »
Дегенеративно-дистрофические заболевания позвоночника

Дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта

Оскільки дегенеративно-дистрофічні захворювання хребта (ДДЗХ) значною мірою спричинені природними повсякденними стресами, деякі спеціалісти вважають їх не так «хворобливими станами», як звичайними ознаками старіння. Проте вони

Детальніше »
Циркулярная протрузия позвоночника

Циркулярна протрузія

Особливості циркулярної протрузії Циркулярна протрузія міжхребцевого диска отримала  свою назву через те, що частина напіврідкого ядра такого диска витискається  у вигляді кола за межі свого

Детальніше »