Біль у спині посідає друге місце за поширеністю після головного болю1. Зазвичай він пов’язаний з остеохондрозом хребта. Це багатофакторне дегенеративне захворювання спочатку вражає волокнисті хрящі у вигляді дисків, що з’єднують між собою хребці (міжхребцеві диски), а потім інші структури спини, весь опорно-руховий апарат, судинну і нервову систему организму1. Лікування остеохондрозу зазвичай комплексне і обов’язково в його схему включають хондропротектори для хребта.
Дегенерація міжхребцевих дисків є наслідком фізіологічного старіння їх структурних утворень. Починається вона непомітно для людини років із 20-25, а після 40 лише прогресує з більшою чи меншою швидкістю. Спочатку внутрішнє ядро диска зміщується зі свого місця, потім воно частково випинається убік (протрузія диска). На наступній стадії може статися розрив зовнішнього кільця диска, його ядро «випадає» назовні (грижа диска) і починає тиснути на нервові закінчення або спинномозковий канал. На будь-якому з етапів розвитку цієї патології ймовірна поява або загострення болю в спині, найчастіше – в ділянці шиї та попереку.
Процес вікової дегенерації хребта обов’язково зачіпає відразу кілька дисків і хребців, розташованих поруч. Механічна «поломка» в одному з них закономірно впливає і на інші. Так, якщо диск «сплющений» або частина напіврідкого вмісту його ядра видавлюється у бік від хребетного каналу, то рухи між двома суміжними хребцями стають неправильними настільки, що виникають мікротравми. Поступово у такій зоні ураження розвивається спондилоартроз – артроз суглобів хребта.
Картина цього захворювання подібна до картини артрозу (остеоартрозу) інших суглобів1. Хрящі суглобової поверхні спочатку набувають вигляду оксамиту, надалі стають горбистими, окремі їхні частини розділяються на волокна. Потім хрящі суглобів хребців стають крихкими через відшарування дрібних шматочків («пластівців») та утворення ерозій. Поступово такі хрящі руйнуються і більше не можуть виконувати свою функцію.
Щоб уповільнити прогресування порушень у хребті, при остеохондрозі хондропротектори необхідні так само, як і при всіх інших захворюваннях суглобів.
Хондропротектори – це група лікарських засобів та дієтичних добавок, здатних покращувати структуру хрящової тканини завдяки спроможності усувати та уповільнювати в ній дегенеративні зміни, що позитивно впливає на симптоми захворювання2. Сучасні хондропротектори містять біологічні структурні елементи натурального хряща. Їх застосовують для відновлення та побудови внутрішньосуглобової рідини та хрящової тканини у всіх суглобах, включно із суглобами хребта. Сировиною для хондропротекторів є продукти тваринного (морські безхребетні, деякі види лососевих риб тощо) і рослинного походження (виділені компоненти деяких видів бобів, сої, авокадо, мартинії), вітаміни та мікроелементи.
Для посилення ефективності хондропротектори нового покоління зазвичай багатокомпонентні. До складу такого засобу можуть входити хондроїтин, глюкозамін, метилсульфонілметан (органічна сірка), вітамін С, марганець, гідролізований колаген, гіалуронова кислота тощо. Діючи у комплексі, всі активні компоненти такого засобу збільшують активність один одного (ефект синергії).
Основними механізмами дії хондропротекторів є2:
Хондропротектори для хребта широко застосовують при остеохондрозі на всіх його стадіях – від непомітних та безсимптомних до тих, що супроводжуються болем, скутістю рухів, онімінням (відчуття мурашок), яке віддає в руку чи ногу. Препарати цього класу корисні для відновлення фіброзно-хрящової тканини міжхребцевих дисків, тобто допомагають їй зберігати правильну структуру та функції. При грижі хребта хондропротектор перешкоджатиме подальшому збільшенню її розміру, сприятиме захисту хрящів на розташованих поруч хребцях від аналогічних патологічних змін.
Лікар призначає хондропротектор для хребта у комплексному лікуванні остеохондрозу, спондиллоартрозу, протрузії, грижі міжхребцевого диска тощо. Це важлива частина консервативного лікування з використанням різних препаратів. Залежно від стану та самопочуття пацієнта лікар може вибрати хондропротектор у формі капсул, саше чи ін’єкцій. Крім того, хондропротектори у вигляді дієтичних добавок лікарі рекомендують для профілактики всім людям віком від 40 років. Такі засоби з природними компонентами можна приймати тривалий час, щоб знизити ймовірність появи протрузії та грижі міжхребцевих дисків.
Хондропротектори мають мало протипоказань до застосування: дитячий вік до 12 років, вагітність, годування груддю. У деяких випадках можливі реакції індивідуальної непереносимості компонентів або алергічні реакції. Якщо людина старшого віку змушена приймати багато препаратів (антигіпертензивні, протидіабетичні, для серцево-судинної системи), перед прийомом хондропротектора їй слід проконсультуватися з лікарем.
1. Бобрик Ю. В., Мороз Г. А., Пономарев В. А., Ткач В. В., Матвеев О. Б. Клиническая морфология и п атогенез
остеохондроза позвоночника с неврологическими проявлениями (обзор литературы) // Таврический медико-биологический вестник, 2013, т. 16, №1, ч.2 (61).
2. Носівець Д. С. Фармакологія хондропротекторів (огляд фармацевтичного ринку України) // Вісник проблем біології і медицини, 2013, вип. 4, т. 1 (104).
УКРАЇНА
Представництво «Delta
Medical Promotions AG»
(Швейцарія)
08132, Київська обл., м. Вишневе,
вул. Чорновола, 43.
Тел: +38 (044) 585 00 41
Ми у соціальних мережах:
